Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Микалюк Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Колоскова O. К. Показники конденсату видихуваного повітря у дітей за еозинофільного фенотипу бронхіальної астми [Електронний ресурс] / O. К. Колоскова, Л. В. Микалюк, Т. М. Білоус, Є. П. Ортеменка // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__10 | ||
| 2. | 
Микалюк Л. В. Ефективність стартової дезобструктивної терапії бронхіальної астми у дітей залежно від поліморфізму генів глютатіон-S-трансфераз GSTT1 та GSTM1 [Електронний ресурс] / Л. В. Микалюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 262-268. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__40 Сімейству глютатіон-S-трансфераз належить значна роль у розвитку і перебігу багатьох захворювань, проте значення поліморфізму генів, що їх кодують, вивчено недостатньо. Мета роботи - вивчити особливості лікування нападів бронхіальної астми (БА) в школярів залежно від поліморфізму генів GSTT | ||
| 3. | 
Колоскова О. К. Характеристика місцевого запалення за еозинофільного фенотипу бронхіальної астми у дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. В. Микалюк, Т. М. Білоус // Проблеми клінічної педіатрії. - 2013. - № 4. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2013_4_3 | ||
| 4. | 
Микалюк Л. В. Особливості показників протеолізу за різного ацетиляторного фенотипу в дітей, хворих на бронхіальну астму [Електронний ресурс] / Л. В. Микалюк, В. В. Білоус, Т. М. Воротняк, Н. В. Гомма // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 4. - С. 170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_4_60 | ||
| 5. | 
Колоскова О. К. Імунологічний статус дітей, хворих на бронхіальну астму, у періоді фебрильних нападів [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Т. М. Білоус, Л. В. Микалюк, С. М. Маланчук // Актуальная инфектология. - 2015. - № 3. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2015_3_12 Мета роботи - вивчення діагностичної цінності деяких імунологічних тестів у верифікації бактеріальної та/або вірусної інфекції при фебрильних епізодах загострень бронхіальної астми у дітей. На базі алергологічного відділення Чернівецької обласної дитячої лікарні методом простої випадкової вибірки було проаналізовано дані 119 дітей із бронхіальною астмою, які надійшли до лікарні з приводу загострення астми, пов'язаного з лихоманкою, і з яких були сформовані дві групи клінічного спостереження. При проведенні аналізу клінічних і лабораторних даних у дітей з фебрильними нападами бронхіальної астми бактеріальної або вірусної природи виявлено, що у таких пацієнтів вірогідно частіше були підвищеними рівень Т-лімфоциті в різних субпопуляцій та показники НСТ-тесту нейтрофілів крові. | ||
| 6. | 
Микалюк Л. В. Клінічно-спірографічні показники ефективності рибонуклеїнової кислоти як компонента базисної терапії бронхіальної астми в школярів [Електронний ресурс] / Л. В. Микалюк, У. І. Марусик // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 2. - С. 65-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_2_22 У 98 школярів двічі сліпим плацебо-контрольованим методом проаналізовано ефективність Нуклеїнату в складі базисної терапії бронхіальної астми (БА). За допомогою таблиці випадкових чисел сформовано дві клінічні групи. Застосування Нуклеїнату в комплексній протизапальній терапії БА супроводжувалося зниженням частоти клінічних проявів даного захворювання за рахунок можливого зменшення активності запального процесу в бронхах. Використання Нуклеїнату в базисній терапії БА в школярів суттєво зменшувало ризик недостатнього контролю БА: зниження абсолютного ризику - 49,5 %, зниження відносного ризику - 72,0 %, мінімальна кількість хворих - 1,63 (95 % ДІ 0,12 - 6,58). | ||
| 7. | 
Бойчук Р. Р. Імунологічні показники периферичної крові у дітей, хворих на бронхіальну астму фізичної напруги [Електронний ресурс] / Р. Р. Бойчук, В. В. Білоус, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус, М. Г. Гнатюк, Л. В. Микалюк // Молодий вчений. - 2017. - № 3.1. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_3 | ||
| 8. | 
Колоскова О. К. До питання оптимізації верифікації бронхіальної астми у дітей з проявами бронхообструктивного синдрому [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, Т. М. Білоус, Л. В. Микалюк // Лікарська справа. - 2018. - № 7-8. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2018_7-8_11 Вивчено маркери ранньої верифікації бронхіальної астми (БА) у 156 дітей з бронхообструктивним синдромом. Виявлено, що у дітей з бронхіальною обструкцією навіть при першому її епізоді для виявлення ризику формування БА слід ретельно збирати сімейний анамнез з обтяженості алергічними захворюваннями, анамнез дитини щодо алергічних проявів, у динаміці визначати кількість еозинофілів у периферичній крові та індукованому мокротинні, рівень сироваткового імуноглобуліну Е та вміст метаболітів монооксиду нітрогену у конденсаті видихуваного повітря. | ||
| 9. |
Іванова Л. А. Неспецифічна гіперсприйнятливість бронхів та поліморфізм генів біотрансформації ксенобіотиків GSTT1 та GSTM1 при нейтрофільному фенотипі бронхіальної астми у дітей [Електронний ресурс] / Л. А. Іванова, Л. В. Микалюк, О. Г. Григола // Лікарська справа. - 2014. - № 1-2. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_1-2_10 З метою вивчення впливу делецій у генах GSTT1 та GSTM1 на неспецифічну гіперсприйнятливість бронхів у дітей, хворих з нейтрофільним фенотипом бронхіальної астми (БА) за умов пульмоалергологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні Чернівців комплексно обстежено 46 дітей шкільного віку, хворих з нейтрофільним фенотипом БА (I клінічна група) та 48 їх однолітків з еозинофільним фенотипом захворювання (II клінічна група). Доведено, що генотип T1+M1del частіше реєстрували у хворих з нейтрофільним фенотипом захворювання, а генотип T1delM1del однаково часто - у пацієнтів з різним типом запалення дихальних шляхів. У хворих з нейтрофільним фенотипом БА, у яких має місце делеційний поліморфізм генів GSTТ1 та GSTМ1, спостерігалась тенденція до зниження показника лабільності бронхів за рахунок зменшення бронходилатації, а чутливість бронхів до гістаміну була вищою, ніж у дітей без поліморфізму вказаних генів системи біотрансформації ксенобіотиків. | ||
| 10. | 
Полянська О. С. Протеолітична активність плазми крові та ішемія міокарда [Електронний ресурс] / О. С. Полянська, В. К. Тащук, М. Ю. Коломоєць, Л. В. Микалюк, Т. М. Амеліна, І. А. Стрижевська // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 2. - С. 10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2004_2_5 Обстежено 82 хворих на стенокардію II та III функціонального класу. Встановлено, що зі зростанням функціонального класу стенокардії підвищується лізис високомолекулярних білків, а перевага безбольових епізодів ішемії міокарда супроводжується підвищенням як лізису низькомолекулярних пептидів, так і деградації азоколу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |